Community-Host
24
edits
Changes
Community:Information booklet Ukraine (view source)
Revision as of 13:46, 29 October 2021
, 13:46, 29 October 2021no edit summary
Один із способів уявити взаємозв’язок між парниковими газами та температурою - уявити собі невелику, закриту кімнату в дуже спекотний день. Палюче сонце падає на дах, але всередині кімнати немає ні вікон, ні дверей, з яких може виходити тепло. Оскільки йому нікуди подітися, тепло накопичується в кімнаті. Так само, коли в атмосфері занадто багато парникових газів, створюється надлишок тепла.
Один із способів уявити взаємозв’язок між парниковими газами та температурою - уявити собі невелику, закриту кімнату в дуже спекотний день. Палюче сонце падає на дах, але всередині кімнати немає ні вікон, ні дверей, з яких може виходити тепло. Оскільки йому нікуди подітися, тепло накопичується в кімнаті. Так само, коли в атмосфері занадто багато парникових газів, створюється надлишок тепла.
Основним парниковим газом, що виділяється людиною, є вуглекислий газ (CO2). Людська діяльність також деградувала або знищила багато частин природи, які видаляють її з атмосфери, наприклад ліси та ґрунт. Оскільки люди у багатих країнах почали спалювати викопне паливо близько 200 років тому, глобальна поверхнева температура піднялася на 1,2 ° C (2,16 ° F)12. Хоча це не звучить багато, останні 20 років були найтеплішим багаторічним періодом за понад 100 000 років13.
Основним парниковим газом, що виділяється людиною, є вуглекислий газ (CO2). Людська діяльність також деградувала або знищила багато частин природи, які видаляють її з атмосфери, наприклад ліси та ґрунт. Оскільки люди у багатих країнах почали спалювати викопне паливо близько 200 років тому, глобальна поверхнева температура піднялася на 1,2 ° C [https://www.ipcc.ch/sr15/chapter/spm/ (2,16 ° F)]. Хоча це не звучить багато, останні 20 років були найтеплішим багаторічним періодом за понад [https://www.ipcc.ch/2021/08/09/ar6-wg1-20210809-pr/ 100 000 років].
Ця, здавалося б, невелика різниця температур (1,2 ° C або 2,16 ° F) уже має далекосяжні наслідки для життя багатьох. Підвищення температури означає, що люди зараз відчувають більш часті та інтенсивні спеки, лісові пожежі та неврожай. Це також означає значні зміни дощів, де в деяких місцях буде набагато більше дощів, а в інших менше14, що призведе до посухи та повені.
Ця, здавалося б, невелика різниця температур (1,2 ° C або 2,16 ° F) уже має далекосяжні наслідки для життя багатьох. Підвищення температури означає, що люди зараз відчувають більш часті та інтенсивні спеки, лісові пожежі та неврожай. Це також означає значні зміни дощів, де в деяких місцях буде набагато більше дощів, а в інших [https://www.ipcc.ch/2021/08/09/ar6-wg1-20210809-pr/ менше], що призведе до посухи та повені.
Повені, посухи, спекотні хвилі та урагани також траплялися до зміни клімату, але кліматологічна наука каже нам, що зміна клімату робить такі види екстремальних «погодних явищ» більш ймовірними або інтенсивними, ставлячи мільйони людей у всіх регіонах світу під загрозу втрати будинків, бути вбитими або пораненими або не мати достатньої кількості їжі чи чистої води для пиття.
Повені, посухи, спекотні хвилі та урагани також траплялися до зміни клімату, але кліматологічна наука каже нам, що зміна клімату робить такі види екстремальних «погодних явищ» більш ймовірними або інтенсивними, ставлячи мільйони людей у всіх регіонах світу під загрозу втрати будинків, бути вбитими або пораненими або не мати достатньої кількості їжі чи чистої води для пиття.
= Що таке екологічна криза? =
Який вплив людська діяльність має на інші види, з якими ми поділяємо нашу планету? У цьому розділі ми розглянемо, чому біорізноманіття настільки важливо для здоров’я та процвітання людини, а також роль корінних громад у всьому світі.
Люди - частина мережі життя, яка набагато більша, ніж лише наш вид. Здоров'я людини нерозривно пов'язане зі здоров'ям тварин, рослин та загальним середовищем. Внаслідок того, як люди - особливо люди з найбагатших країн світу - взаємодіють з природою, деякі види тварин і рослин вимирають. Темпи вимирання сьогодні набагато швидші в порівнянні з рештою [https://wedocs.unep.org/xmlui/bitstream/handle/20.500.11822/34949/MPN_ESEN.pdf історії].
Біорізноманіття відноситься до всіх видів життя, які можна знайти на Землі, таких як рослини, тварини, гриби та мікроорганізми. Кожен окремий вид відіграє певну роль у стані здоров'я екосистеми. Однак унаслідок забруднення, зміни клімату, інвазивних чужорідних видів, знищення природних середовищ існування та експлуатації (наприклад, надмірного вилову риби) мільйон із восьми мільйонів видів рослин та тварин у світі опинився під загрозою зникнення.
Причин цьому багато. Ліси у всьому світі є домом для більшості різних видів дерев, птахів та тварин, але щороку величезні ділянки лісу руйнуються, коли землю перетворюють для використання у сільському господарстві чи для інших [https://www.unep.org/news-and-stories/press-release/un-report-worlds-forests-continue-shrink-urgent-action-needed видів діяльності].
Продовольча система та сільське господарство є одним з найбільших рушіїв втрати біорізноманіття, і лише сільське господарство є виявленою загрозою для 24 000 видів, яким загрожує [https://www.unep.org/news-and-stories/press-release/our-global-food-system-primary-driver-biodiversity-loss вимирання]. В даний час весь світовий запас продовольства в першу чергу залежить від дуже небагатьох [https://www.bfn.de/en/activities/agriculture/agricultural-biodiversity.html видів рослин]. В останні століття було зосереджено увагу на виробництві все більшої кількості їжі за все меншими та меншими витратами. Це інтенсивне сільськогосподарське виробництво відбулося за рахунок ґрунту та екосистем Землі, роблячи ґрунт з часом поступово менш [https://www.chathamhouse.org/2021/02/food-system-impacts-biodiversity-loss родючим].
Нинішнє виробництво харчових продуктів сильно залежить від добрив, пестицидів, енергії, землі та води, а також від таких нестійких методів, як монокультура (інтенсивне вирощування лише однієї культури) та важка обробка землі (порушення структури ґрунту інструментами та машинами). Це зруйнувало будинки багатьох птахів, ссавців, комах та інших організмів, загрожуючи або знищуючи місця їх розмноження, годування та гніздування витісняючи багато [https://www.chathamhouse.org/2021/02/food-system-impacts-biodiversity-loss місцевих видів рослин].
Відсутність видового різноманіття послаблює екосистеми та робить їх більш уразливими до хвороб та екстремальних погодних умов, а також менш здатними забезпечити потреби та [https://wedocs.unep.org/xmlui/bitstream/handle/20.500.11822/34949/MPN_ESEN.pdf добробут людей]. Багато важливих препаратів, що використовуються для лікування таких хвороб, як рак, є природними або синтетичними продуктами, натхненними речами, [https://wedocs.unep.org/xmlui/bitstream/handle/20.500.11822/34949/MPN_ESEN.pdf знайденими в природі.]
Населення світу з кожним роком збільшується, а це означає, що все більше людей будуть залежати від екосистем для задоволення своїх основних потреб. Очікується, що втрата біорізноманіття прискориться у найближчі десятиліття, якщо не буде вжито термінових заходів щодо зупинки деградації екосистем та обмеження зміни клімату. Ось чому його називають кризою.
== Роль вихідців та корінного населення у збереженні біорізноманіття ==
В середньому тенденції втрати біорізноманіття були менш вираженими в районах, які перебувають під контролем корінного населення та місцевих [https://www.un.org/sustainabledevelopment/blog/2019/05/nature-decline-unprecedented-report/ громад].
За оцінками, у 70 країнах світу існує понад 370 мільйонів корінного населення. Складаючи майже 5 відсотків населення світу, корінні народи охороняють 80 відсотків наземного [https://www.un.org/esa/socdev/unpfii/documents/5session_factsheet1.pdf біорізноманіття]. Жити відповідально, у взаємності та гармонії з природою є основною цінністю багатьох корінних культур, і ці цінності часто відрізняються від цінностей панівного суспільства, в якому вони живуть.
Поширені по всьому світу від Арктики до південної частини Тихого океану, корінне населення є нащадками - за загальноприйнятим визначенням - тих, хто населяв країну чи географічний регіон у той час, коли прибули люди різних культур чи етнічного походження. Пізніше нові прибульці стали домінуючим шляхом завоювання, окупації, поселення чи іншими засобами.
Складаючи менше 5 відсотків [https://www.worldbank.org/en/topic/indigenouspeoples населення планети], корінні народи охороняють 80 відсотків наземного [https://theconversation.com/protecting-indigenous-cultures-is-crucial-for-saving-the-worlds-biodiversity-123716 біорізноманіття]. Наприклад, у Куско, Перу, є громада кечуа в даний час зберігається понад 1400 місцевих сортів однієї з основних культур світу – [https://pubs.iied.org/sites/default/files/pdfs/migrate/G03843.pdf картоплі]. Без цього захисту різноманітності видів багато з цих сортів могли б назавжди вимерти.
Існує ще багато видів рослин, тварин та комах, які недокументовані або невідомі науці. Більша частина цього біорізноманіття, ймовірно, існує на традиційних та родових землях корінного населення. Корінні культури протягом тисячоліть встигали жити в гармонії з природою і володіли цінними знаннями для збереження та відновлення екосистем та вирощування [https://www.unep.org/news-and-stories/story/indigenous-rights-solution біорізноманіття].
Однак у всьому світі громади корінних народів змушені були залишити засоби для існування та землі своїх предків через втрату землі через масштабні проекти розвитку, або стати біженцями через катастрофи, пов’язані зі зміною клімату32. Наприклад, на Алясці, американському штаті з найбільшим корінним населенням, підвищенні рівня моря та збільшенні лісових пожеж змушені були переселити деякі з цих громад33.
Через багатовікову історію маргіналізації та колонізації корінні народи майже в три рази частіше живуть в умовах крайньої бідності, ніж їхні представники з корінного населення34. Криза біорізноманіття також пов'язана з майбутнім цих унікальних і різноманітних культур, систем знань, мов та ідентичностей.