Community-Host
24
edits
Changes
Jump to navigation
Jump to search
Line 127:
Line 127: − + − + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +
Community:Information booklet Ukraine (view source)
Revision as of 14:10, 29 October 2021
, 14:10, 29 October 2021no edit summary
Існує ще багато видів рослин, тварин та комах, які недокументовані або невідомі науці. Більша частина цього біорізноманіття, ймовірно, існує на традиційних та родових землях корінного населення. Корінні культури протягом тисячоліть встигали жити в гармонії з природою і володіли цінними знаннями для збереження та відновлення екосистем та вирощування [https://www.unep.org/news-and-stories/story/indigenous-rights-solution біорізноманіття].
Існує ще багато видів рослин, тварин та комах, які недокументовані або невідомі науці. Більша частина цього біорізноманіття, ймовірно, існує на традиційних та родових землях корінного населення. Корінні культури протягом тисячоліть встигали жити в гармонії з природою і володіли цінними знаннями для збереження та відновлення екосистем та вирощування [https://www.unep.org/news-and-stories/story/indigenous-rights-solution біорізноманіття].
Однак у всьому світі громади корінних народів змушені були залишити засоби для існування та землі своїх предків через втрату землі через масштабні проекти розвитку, або стати біженцями через катастрофи, пов’язані зі зміною клімату32. Наприклад, на Алясці, американському штаті з найбільшим корінним населенням, підвищенні рівня моря та збільшенні лісових пожеж змушені були переселити деякі з цих громад33.
Однак у всьому світі громади корінних народів змушені були залишити засоби для існування та землі своїх предків через втрату землі через масштабні проекти розвитку, або стати біженцями через катастрофи, пов’язані зі зміною [https://ipcca.info/ клімату]. Наприклад, на Алясці, американському штаті з найбільшим корінним населенням, підвищенні рівня моря та збільшенні лісових пожеж змушені були переселити деякі з цих [https://www.klimanavigator.eu/dossier/artikel/055467/index.php громад].
Через багатовікову історію маргіналізації та колонізації корінні народи майже в три рази частіше живуть в умовах крайньої бідності, ніж їхні представники з корінного населення34. Криза біорізноманіття також пов'язана з майбутнім цих унікальних і різноманітних культур, систем знань, мов та ідентичностей.
Через багатовікову історію маргіналізації та колонізації корінні народи майже в три рази частіше живуть в умовах крайньої бідності, ніж їхні представники з корінного [https://www.un.org/en/observances/indigenous-day населення]. Криза біорізноманіття також пов'язана з майбутнім цих унікальних і різноманітних культур, систем знань, мов та ідентичностей.
= Чому ми перебуваємо у кліматичній та екологічній кризі? =
У цьому розділі ми досліджуємо, як деякі з домінуючих «світоглядів» минулих століть формували ставлення до природи, що лежить в основі сучасної кліматичної та екологічної кризи.
Криза клімату та біорізноманіття є складною проблемою та результатом багатьох політичних, економічних та соціальних питань, що перетинаються. Одним із факторів, що лежать в основі труднощів у вирішенні цього виклику, є деякі «світогляди», що лежать в основі кліматичної та екологічної кризи.
Світогляд трохи схожий на окуляри, які ми використовуємо, щоб побачити навколишній світ. Наш світогляд представляє наші основні цінності та переконання, він формує те, як ми думаємо та чого ми очікуємо від світу. На це впливає наш власний особистий досвід, переконання та цінності, передані нам від наших сімей та вчителів, а також переконання та цінності культури, в якій ми виросли. Наше світосприйняття впливає на те, як ми бачимо та діємо у світі.
Сьогодні «економічне зростання» часто використовується як маркер прогресу та показник покращення рівня життя. Однак ідея економічного зростання часто поєднується зі світоглядом про те, що люди панують і експлуатують [https://theconversation.com/humanity-and-nature-are-not-separate-we-must-see-them-as-one-to-fix-the-climate-crisis-122110 природу]. Цей "світогляд" лежить в основі багатьох держав з високим рівнем забруднення навколишнього середовища, і багато хто вважає, що воно сягає своїм корінням 400 років тому, у період часу, відомий як Наукова революція. Тодішні інтелектуали писали про те, наскільки людство [https://www.gutenberg.org/files/59/59-h/59-h.htm перевершує природу], і як люди мали право панувати над природою. Ідеї, які вперше були поширені в цей час, були надзвичайно впливовими протягом наступних століть, і допомогли поінформувати про закони, технології, спосіб життя, звичаї та культуру, які досі існують у багатих країнах. Багато з цих способів життя з тих пір були передані або нав’язані іншим країнам світу.
З часів промислової революції досягнення науки та техніки віддалили людей, що живуть у багатих країнах, ще більше від їхньої залежності від природи. Мільйони людей переїхали до міста і почали працювати на заводах, де вони керували машинами, замість того, щоб виготовляти речі з ручним інструментом та працювати на землі. У цей період нові технології, такі як паровоз, автомобіль та електрична лампочка, швидко змінили життя людей - подібно до того, як мобільні телефони, персональні комп’ютери та Інтернет змінили життя сьогодні порівняно з 50 роками тому. Хоча деякі технологічні зміни, безсумнівно, принесли людям користь - наприклад, завдяки формуванню сучасної медицини - нові технології дозволили людям домінувати і отримувати вигоду з природи, що було неможливо раніше.
Промислова революція дозволила масово видобувати викопне паливо. Спалювання викопного палива було домінуючим джерелом енергії протягом більше 100 років, і це сприяло економічному розвитку. В результаті цього багаті країни, такі як США, Великобританія та країни ЄС, виробили найбільшу кількість парникових газів з плином [https://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/34438/EGR20ESE.pdf?sequence=25 часу]. Тепер, коли такі країни, як Китай та Індія, йдуть тим самим шляхом розвитку, що й багаті країни, щороку все більше людей залежать від спалювання [https://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/34438/EGR20ESE.pdf?sequence=25 викопного палива]. Зі стрімко зростаючою економікою Китай на даний момент є найбільшим у світі викидом парникових [https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/9d09ccd1-e0dd-11e9-9c4e-01aa75ed71a1/language-en газів]. Історично США були найбільшими викидами, що означає, що вони з часом викинули найбільшу кількість [https://www.statista.com/statistics/1224630/cumulative-co2-emissions-united-states-historical/ парникових газів]. Серед п’яти найбільших факторів, що сприяють викидам, США також мають найбільші викиди CO2 на [https://www.researchgate.net/publication/337033405_The_Truth_Behind_the_Climate_Pledges людину].
Кліматична та екологічна криза є багатовимірною проблемою, і неможливо знайти єдину розповідь про те, чому це відбувається, або чому не вдалося її вирішити.
Більш того, людям дуже важко усвідомити масштаби та наслідки кліматичної та екологічної кризи, і це обмежує здатність людей діяти так рішуче та терміново, наскільки це необхідно.
Способи життя, які згубні для природи і викидають вуглець, глибоко вкорінені в сучасне суспільство. Деякі називають кліматичну та екологічну кризу “кризою відносин” між людьми та природою. Для того, щоб перейти до більш стійкого майбутнього, вони кажуть, що нам потрібно "[https://wedocs.unep.org/xmlui/bitstream/handle/20.500.11822/34949/MPN_ESEN.pdf укласти мир]" з природою та відповідно змінити нашу економічну, фінансову та [https://wedocs.unep.org/xmlui/bitstream/handle/20.500.11822/34949/MPN_ESEN.pdf виробничу систему.] У 2021 році група дослідників визначила дев’ять взаємозв’язаних причин нашої колективної нездатності подолати кліматичну кризу за останні три десятиліття. Вони стверджували, що для адекватного подолання цієї кризи необхідно поставити під сумнів багато основних світоглядів, що лежать в основі промислово розвинених багатих [https://www.annualreviews.org/doi/pdf/10.1146/annurev-environ-012220-011104#article-denial суспільств].
Люди - біологічні тварини, а Планета Земля - наше середовище проживання. Замість того, щоб бути відокремленими від природи, ми насправді є частиною природи і залежимо від неї для свого [https://wedocs.unep.org/xmlui/bitstream/handle/20.500.11822/34949/MPN_ESEN.pdf виживання].Мікроорганізми в нашому кишечнику допомагають травленню, а інші складають частину нашої шкіри. Запилювачі, такі як бджоли та оси, допомагають виробляти їжу, яку ми їмо, тоді як дерева та рослини поглинають викинутий нами СО2 і виробляють кисень, необхідний для [https://theconversation.com/humanity-and-nature-are-not-separate-we-must-see-them-as-one-to-fix-the-climate-crisis-122110 дихання].
Незважаючи на багаторічні кліматичні дії, багаті суспільства ще не змогли уявити собі бажаних способів життя, які не переплітаються з викопним паливом або не залежать від економічного зростання як сигнал розвитку та [https://www.annualreviews.org/doi/pdf/10.1146/annurev-environ-012220-011104#article-denial прогресу].
Здорове навколишнє середовище є передумовою сталої економіки. Стає загальновизнаним, що економічне виробництво - валовий внутрішній продукт (ВВП) - як міра економічного зростання має доповнюватися «інклюзивним багатством» (сумою виробленого, людського та природного капіталу), що враховує стан здоров’я навколишнього середовища і є кращим показником того, чи є національна економічна політика сталою для молоді сьогодні та [https://wedocs.unep.org/xmlui/bitstream/handle/20.500.11822/34948/MPN.pdf майбутніх] [https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/962785/The_Economics_of_Biodiversity_The_Dasgupta_Review_Full_Report.pdf поколінь].
= Міжнародні переговори =
Світові лідери зустрінуться в Глазго наприкінці цього року, щоб поговорити про зміну клімату, а в Китаї - про екологічну кризу. У цьому розділі ми дізнаємось про цілі цих переговорів та про те, як вони досягаються досі.
=== А) Чого досягли переговори щодо клімату до цього часу? ===
Вчені десятиліттями передбачали зміну клімату, спричинену людиною. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) була підписана в Ріо -де -Жанейро в 1992 р., а конференції Сторін (КС) проводяться щороку з 1995 р. Мета конференцій - обговорити, що робити щодо зміни клімату, та запропонувати заходи, які мають вжити держави -учасники для вирішення проблем зміни [https://unfccc.int/process/bodies/supreme-bodies/conference-of-the-parties-cop клімату].
У 2015 році світові лідери зустрілися в Парижі на конференції COP21. Результатами цієї конференції стало те, що вперше світові лідери досягли угоди про масштабні дії проти зміни клімату. Близько 196 держав у всьому світі погодилися обмежити глобальне потепління значно нижче 2 ° C, [https://unfccc.int/process-and-meetings/the-paris-agreement/the-paris-agreement переважно 1,5 ° C]. Майже всі країни взяли на себе зобов'язання (зобов'язання або "національно визначений внесок", NDC) обмежити викиди парникових газів та зменшити свій внесок у зміну клімату. Ці зобов'язання оновлюються кожні п'ять років.
У Паризькій угоді є дві цілі, пов'язані з обмеженням зміни клімату:
1. Обмежити глобальне потепління максимум до 2 °C до кінця століття (2100), а краще до 1,5 ° C.
2. До 2050 року досягти нульових викидів.
Якщо ми зможемо значно скоротити викиди парникових газів у глобальному масштабі до 2030 року, наступним етапом буде досягнення країнами викидів "нульового нуля" до 2050 року.
викидів парникових газів з атмосфери з тією ж швидкістю, з якою вони викидаються, або просто повного виключення [https://www.ipcc.ch/sr15/chapter/glossary/ викидів]. Це може бути досягнуто шляхом видалення або «захоплення» вуглекислого газу з атмосфери лісами, ґрунтом та океаном, а також (ще не до кінця розроблений) технології захоплення вуглецю.
==== За останні кілька років ... ====
● Викиди СО2 у Китаї зросли на 80 відсотків між 2005 та 2018 роками, і, як очікується, вони будуть продовжувати зростати протягом наступного десятиліття, враховуючи прогнозовані темпи економічного [https://www.researchgate.net/publication/337033405_The_Truth_Behind_the_Climate_Pledges зростання].
● ЄС та його держави -члени мають намір скоротити викиди парникових газів на 58 відсотків до [https://www.researchgate.net/publication/337033405_The_Truth_Behind_the_Climate_Pledges 2030] року щодо 1990 року.
● Викиди Індії зросли приблизно на 76 відсотків між 2005 та 2017 роками, і, як і Китай, очікується, що вони продовжать зростати до 2030 року через [https://www.researchgate.net/publication/337033405_The_Truth_Behind_the_Climate_Pledges економічне зростання].
● Російська Федерація, п’ята за величиною викидів парникових газів, подала свій перший NDC у 2020 році з метою скорочення викидів на 30 відсотків до [https://www4.unfccc.int/sites/NDCStaging/Pages/All.aspx 2030 року.]
● США нещодавно пообіцяли скоротити викиди на 50-52% до 2030 року порівняно з 2005 роком, коли викиди досягли піку
У сукупності РНД визначають, чи досягне світ довгострокових цілей [https://unfccc.int/process-and-meetings/the-paris-agreement/nationally-determined-contributions-ndcs/nationally-determined-contributions-ndcs Паризької угоди] чи ні. Якби всі поточні цілі щодо скорочення викидів парникових газів були досягнуті - і ми ще не знаємо, чи вони цього досягнуть - це, ймовірно, призведе до принаймні 3 ° C глобального потепління, незважаючи на мету Паризької угоди 2015 р. обмежити потепління значно [https://drive.google.com/file/d/1-9fSRKJOgEn7h4IdZQxSNfOTNAhqcYaE/view нижче 2 ° C].
Оскільки нинішніх НДЦ недостатньо для досягнення цілей Паризької угоди, нові НДЦ подаються кожні п'ять років до ООН. Намір полягає в тому, щоб кожна країна стала більш амбітною у своїх цілях, виходячи з цілей Паризької угоди. Кожна країна ставить перед собою різні цілі. Наприклад, ЄС зобов’язався скоротити викиди парникових газів на 55 відсотків до [https://ec.europa.eu/clima/policies/strategies/2030_en 2030 року], а Великобританія - на 78 відсотків до [https://www.gov.uk/government/news/uk-enshrines-new-target-in-law-to-slash-emissions-by-78-by-2035 2035 року].
країни, які встановили юридичну вимогу досягнення нульового рівня до [https://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/34438/EGR20ESE.pdf?sequence=25 2050 року]. Японія, ПАР, Аргентина, Мексика та ЄС оголосили про цілі досягнення чистого нуля до 2050 року. Китай пообіцяв досягти "пікових викидів" до [https://apnews.com/article/europe-business-china-environment-and-nature-climate-change-7e29d68ea8a77ee8ebbe1460f0f09ffd 2030 року], перш ніж перейти до нульового рівня до кінця [https://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/34438/EGR20ESE.pdf?sequence=25 2060 року].
Після Парижа певний прогрес уже досягнутий. Однак справи рухаються не так швидко. Нещодавній аналіз ООН приходить до висновку, що, якщо всі НДЦ будуть виконані, це все ще може призвести до підвищення температури приблизно на 2,7 ° С до кінця [https://unfccc.int/news/full-ndc-synthesis-report-some-progress-but-still-a-big-concern століття].
За нинішніх темпів потепління досягне 1,5 ° C приблизно до 2040 року - можливо, [https://wedocs.unep.org/xmlui/bitstream/handle/20.500.11822/34949/MPN_ESEN.pdf раніше] - і продовжить збільшуватися, якщо не вжити заходів зараз. Дані показали, що ризики, пов'язані зі збільшенням глобальної температури на 2 ° C, вищі, [https://wedocs.unep.org/xmlui/bitstream/handle/20.500.11822/34948/MPN.pdf ніж вважалося раніше].
Починаючи з COP21, у двох звітах Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у 2018 та 2021 роках підкреслювалося, що різниця між потеплінням 1,5 ° C та 2 ° C буде втратою людських життів та засобів до існування для [https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/2018/02/WGIIAR5-Chap13_FINAL.pdf мільйонів], а ще більшим негативним буде наслідки для більш високих рівнів потепління.
Дослідження показали, що компанії з виробництва викопного палива лобіювали послаблення кліматичної політики у всьому світі і продовжували це робити, претендуючи на підтримку Паризької угоди. Політичне лобіювання з боку інтересів викопного палива також пояснює, чому в Паризькій угоді чітко не згадується про декарбонізацію або скорочення використання викопного палива, незважаючи на наукові дані, що утримання потепління до 1,5–2 ° C вимагає, щоб більшість викопного палива залишалося [https://www.annualreviews.org/doi/pdf/10.1146/annurev-environ-012220-011104#article-denial в землі].
Більш того, багато країн -експортерів викопного палива перешкоджали процесу прийняття рішень, зупиняючи переговори, загострюючи політичну напруженість та уникаючи будь -якого посилання на викопне паливо як основну причину зміни клімату. Країни, багаті на запаси викопного палива, такі як Саудівська Аравія, США, Кувейт і Росія, особливо відзначилися тим, що перешкоджали переговорам і заперечували науку [https://www.annualreviews.org/doi/pdf/10.1146/annurev-environ-012220-011104#article-denial про зміну клімату].
Багаті країни не змогли рішуче взяти участь у вирішенні питань зміни клімату, як у досягненні значного скорочення викидів, так і у забезпеченні належного та передбачуваного фінансування. Нездатність найбагатших країн належним чином керувати цим питанням породила недовіру, що дозволило групам зацікавленими сторонами, таким як промисловість викопного палива, закріпитися в країнах, що розвиваються, і тим самим додатково впроваджувати високовуглецевий розвиток, а не [https://www.annualreviews.org/doi/pdf/10.1146/annurev-environ-012220-011104#article-denial низьковуглецеві альтернативи].
Відсутність швидких та рішучих дій щодо зміни клімату призведе до значних фінансових витрат для урядів у всьому світі. За оцінками, екстремальна погода в результаті техногенні зміни клімату можуть коштувати 2 мільярди доларів на день до 2030 року. Окрім вартості, погодні події та закономірності продовжуватимуть змінюватись і негативно впливатимуть на здоров’я людини, засоби до існування, продукти харчування, воду, біорізноманіття та [https://www.researchgate.net/publication/337033405_The_Truth_Behind_the_Climate_Pledges економічне зростання].