Community:Information booklet Ukraine

Вступ

Глобальна асамблея - це зібрання людей з усього світу для обговорення кліматичної та екологічної кризи.

Що таке збори громадян?

Громадські збори - це група людей із різних сфер життя, які збираються разом, щоб дізнатися про певну тему, обговорити можливі дії, внести пропозиції урядам та керівникам та генерувати ідеї для стимулювання більш широких змін. Члени зборів громадян представляють мініатюрну версію відповідного місця (скажімо, країну чи місто, або в даному випадку світ) на основі демографічних критеріїв, таких як стать, вік, дохід та рівень освіти.

Що таке Глобальна Асамблея?

Глобальна Асамблея 2021 року  складається з: Зборів основних громадян на 100 осіб; місцеві асамблеї  громад, на яких кожен може балотуватися будь -де; та культурні заходи для залучення більшої кількості людей.

В кінці цього року відбудуться дві великі конференції Організації Об’єднаних Націй світових лідерів: Конференція Сторін з питань зміни клімату (КС 26) та Конференція з питань біорізноманіття (КС15). Напередодні цих переговорів КС, Основна Асамблея збирає групу зі 100 осіб, що представляє знімок населення планети, щоб дізнатися про кліматичну та екологічну кризу, обговорити та поділитися своїми ключовими посланнями, які будуть представлені на COP26 у Глазго в листопаді 2021 р. Цього року Глобальна Асамблея розгляне наступне питання «Як людство може справедливо та ефективно боротися з кліматичною та екологічною кризою?»

Ознайомлення з навчальними матеріалами

Цей інформаційний буклет є частиною серії ресурсів, які підтримуватимуть фазу навчання та обговорення Глобальної Асамблеї. Мета цих навчальних матеріалів - надати інформацію та дані, щоб ви могли сформувати власну думку щодо клімату та екологічної кризи.

Ми сподіваємось, що цей документ є трампліном до поточних напрямків розслідування, яким ви будете слідувати протягом прийдешніх років; і ми активно закликаємо вас оскаржити будь - які елементи, що містяться в ньому, і внести ці питання чи висновки до Глобальної Асамблеї.

Кліматична та екологічна криза - це складна тема і результат багатьох взаємопов'язаних історичних, соціальних, економічних та політичних факторів. Хоча іноді це може здатися дуже сучасною проблемою, її коріння сягає багатьох поколінь і принаймні двох століть.

Ця брошура є вступом до деяких найважливіших тем, пов'язаних з кліматом та екологічною кризою. Для створення цих матеріалів було зібрано комітет експертів2, щоб внести свої знання та мудрість. Детально про процес складання цього інформаційного буклету можна знайти на веб -сайті Глобальної Асамблеї

Існує багато вікон у кліматичну та екологічну кризу, і ми зробили все можливе, щоб дати короткий огляд домінуючих тем, фактів та цифр у стислий та читабельний спосіб.

Немає необхідності читати все відразу.. Він розрахований як довідковий посібник, і ми сподіваємось, що він стане вам у нагоді під час співпраці з Глобальною асамблеєю, щоб підтримати ваше навчання та обговорення проблеми клімату та екологічної кризи.

На додаток до цієї інформаційної брошури, на веб-сайті Глобальної Асамблеї будуть доступні додаткові ресурси, такі як: відео, анімаційні презентації, художні твори та свідчення про прожитий досвід. Контекстуалізація цього інформаційного буклету та переклад кількома мовами будуть доступні у Wiki Глобальної Асамблеї.

Більш детальні значення слів, виділених жирним шрифтом, можна знайти в розділі Глосарій в кінці буклету. У цій брошурі температура вимірюється градусами Цельсія (° C). Будь ласка, зверніться до глосарію для перекладів за Фаренгейтом (°F)

Короткий огляд

Яким буде світ у 2050 році?

Кожна дитина, яка народилася сьогодні, зіткнеться з наслідками техногенної зміни клімату та деградації природи. Це вже не питання "якщо", а "скільки". В якій мірі люди, які живуть сьогодні, і майбутні покоління постраждають, залежить від того, що ми зробимо зараз.

Хоча певна кількість потепління та втрати біорізноманіття "заблоковані" на майбутнє, ще є час обмежити подальші зміни клімату та втрату біорізноманіття, а також уникнути найгірших наслідків клімату та екологічної кризи.

Причини цієї кліматичної та екологічної кризи сягають корінням в історію, і їх можна пов’язати зі світоглядом, який сформував спосіб діяльності багатьох суспільств сьогодні. Люди є частиною природи і надзвичайно залежать від природи, щоб вижити.

Зміна клімату, втрата біорізноманіття, деградація земель, забруднення повітря та води дуже взаємопов'язані. Якість життя людей, що живуть у всіх куточках планети, та перспективи для нинішнього та майбутнього покоління залежать від дій, які вживаються сьогодні для вирішення цих питань. Перехід на системи відновлюваних джерел енергії, збереження та відновлення екосистем та пошук нових та кращих способів взаємодії з природою - все це буде надзвичайно важливим кроком у найближчі роки. Недавнє опитування  показало, що більшість людей у ​​всіх регіонах світу підтримують дії проти зміни клімату, навіть якщо пандемія COVID-19 продовжує впливати на повсякденне життя.

Ключові моменти:

● Людська діяльність, наприклад спалювання викопного палива, спричиняє підвищення температури світу. Підвищення глобальної температури впливає на наш клімат та погодні умови в деякій мірі незворотним, але деяких найгірших майбутніх наслідків можна уникнути залежно від вжитих заходів сьогодні.

● Внаслідок забруднення, зміни клімату, руйнування природних середовищ існування та експлуатації мільйон видів рослин і тварин зараз перебуває під загрозою зникнення

● Зміна клімату та втрата біорізноманіття загрожують продовольчій та водній безпеці та здоров’ю людей.

Зміна клімату в основному обумовлена ​​надлишком парникових газів в нашій атмосфері. Вуглекислий газ (CO2), найважливіший парниковий газ, що виробляється людиною, виробляється тоді, коли люди спалюють викопне паливо для отримання енергії та транспорту, а також при знищенні лісів. За останні два століття це призвело до нагрівання планети на 1,2 градуса Цельсія (° C) або 2,16 градуса Фаренгейта (° F).  Вчені виявили, що глобальне потепління на 2 ° C (3,6 ° F) буде перевищено протягом 21 століття, якщо протягом найближчих десятиліть не відбудеться значного скорочення викидів вуглекислого газу та інших парникових газів.  Хоча це не звучить багато, але це означає загибель кількох сотень мільйонів людей та засобів до існування.

Підвищення температури означає, що Земля зараз відчуває більш часті та інтенсивні спеки, лісові пожежі та неврожай. Це також означає значні зміни дощів, де в деяких місцях буде значно більше дощів, а в інших менше, що призведе до посухи та повені.

Людська діяльність на Землі має руйнівний вплив на рослини, тварин, гриби та мікроорганізми. Внаслідок забруднення, зміни клімату, руйнування природних середовищ існування та експлуатації, мільйон із восьми мільйонів видів рослин і тварин на Землі перебуває під загрозою зникнення.

Відсутність видового різноманіття послаблює екосистеми, роблячи їх більш уразливими до хвороб та екстремальних погодних умов та менш здатними забезпечити потреби та добробут людей.

● Втрата біорізноманіття є менш серйозною на землі, якою керують корінні жителі.

Значна частина біорізноманіття світу існує на традиційних землях корінних народів та їхніх предків. Корінні культури впродовж тисячоліть встигали жити у гармонії з природою та володіли цінними знаннями щодо збереження та відновлення екосистем та вирощування біорізноманіття. Однак довга історія колонізації та маргіналізації означає, що багато з цих громад були змушені або залишити свої засоби до існування та землі своїх предків або стати клімантами -біженцями через катастрофи, пов’язані зі зміною клімату. В результаті ці унікальні культури, системи знань, мови та ідентичності також опинилися під загрозою.

● Не всі країни однаково відповідають за зміну клімату, багаті країни історично генерували більше парникових газів.

Спалювання викопного палива пов'язане з економічним розвитком. В результаті цього багаті країни, такі як Сполучені Штати Америки, Велика Британія та країни Європейського Союзу, виробили найбільшу кількість парникових газів з плином часу. Тепер, коли населення світу зростає, і такі країни, як Китай та Індія, йдуть тим самим шляхом розвитку, що й багаті країни, щороку все більше людей залежать від спалювання викопного палива.

● Якщо не буде негайного, швидкого та масштабного скорочення викидів парникових газів, ми не зможемо обмежити потепління менше ніж на 2 ° C (3.6°F). Це матиме значний вплив на добробут людей.

Жити зі зміною клімату означає жити з невизначеністю. Одна з цих невизначеностей є навколо ідея «переломного моменту». Переломні моменти щодо клімату - це «точка неповернення», коли сукупні наслідки зміни клімату призводять до незворотних збитків, які «каскадують» по всьому світу, як доміно. Як тільки переломний момент досягається, запускається низка подій, які ведуть до створення планети, непривітної для багатьох людей та інших форм життя. Наука не може з будь -якою впевненістю передбачити, коли може бути досягнутий переломний момент.

● У 2015 році світові лідери зустрілися в Парижі і домовилися обмежити глобальне потепління значно нижче 2 ° C, бажано 1,5 ° C.

● За даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), 1,5 ° С потепління, ймовірно, буде досягнуто до 2040 року. Однак 2 ° C все ще дуже залежить від рівня викидів СО2 протягом наступних кількох десятиліть.

● Якщо всі поточні зобов'язання країн по всьому світу (так звані "національно визначені внески") щодо скорочення викидів парникових газів будуть виконані - і ми ще не знаємо, чи вони цього досягнуть - це, ймовірно, призведе до принаймні 3 ° C (5,4 ° F) глобального потепління, незважаючи на мету Паризької угоди 2015 року обмежити потепління значно нижче 2 ° C.

● Багато зобов’язань Паризької угоди біднішими країнами можуть не виконуватися, оскільки вони залежать від фінансової підтримки   з - за кордону. Поки що мало міжнародної підтримки.

Очікується, що країни збільшуватимуть свої зобов'язання кожні п'ять років. Після Парижа певний прогрес уже досягнутий. Однак все рухається недостатньо швидко, щоб обмежити потепління до 1,5 ° C. За нинішніх темпів потепління досягне 1,5 ° C до 2040 року або раніше, а потім продовжуватиме зростати, якщо зараз не вжити додаткових  заходів.

● Майже дві третини (64 відсотки) людей у ​​50 країнах світу зараз вважають, що зміна клімату є глобальною надзвичайною ситуацією.

● Щоб досягти мети обмеження потепління до 1,5 ° C, 2020 -і роки мають стати десятиріччям значного скорочення викидів у всьому світі.

Пізніше цього року світові лідери зустрінуться у Глазго, щоб поговорити про те, що робити з кліматичною кризою, і в Китаї - про екологічну кризу. Дуже важливо, щоб уряди почали визнавати взаємодію між цими двома кризами та розробляти взаємосумісні цілі, завдання та дії.

Тепер, коли цілі Паризької угоди визначені, переговори щодо клімату в Глазго мають бути спрямовані на створення більш детальної дорожньої карти та способів їх досягнення. Деякі важливі міркування включатимуть те, як домовитися про більш ефективне скорочення викидів на найближчий період. Наприклад, відхід від викопного палива, поліпшення використання енергії, обмеження вирубки лісів та перетворити зобов’язання з нульовим показником у дії.

Що таке кліматична криза?

У цьому розділі ми досліджуємо явища, відомі як “зміна клімату”. Що це? Що викликає це? І чому це терміново?

Зміна клімату пов'язана з тривалим потеплінням планети. Це відбувається тому, що в атмосферу викидається велика кількість парникових газів.

Атмосфера - це невидимий шар навколо Землі, який містить багато різних газів. "Парникові гази" - це певна група газів, які можуть змінювати тепловий баланс атмосфери і зігріти Землю. Основні парникові гази включають вуглекислий газ (одержуваний при спалюванні викопного палива та вирубці лісів), метан та оксид азоту (які виробляються з енергетики та сільськогосподарської практики).

Один із способів уявити взаємозв’язок між парниковими газами та температурою - уявити собі невелику, закриту кімнату в дуже спекотний день. Палюче сонце падає на дах, але всередині кімнати немає ні вікон, ні дверей, з яких може виходити тепло. Оскільки йому нікуди подітися, тепло накопичується в кімнаті. Так само, коли в атмосфері занадто багато парникових газів, створюється надлишок тепла.

Основним парниковим газом, що виділяється людиною, є вуглекислий газ (CO2). Людська діяльність також деградувала або знищила багато частин природи, які видаляють її з атмосфери, наприклад ліси та ґрунт. Оскільки люди у багатих країнах почали спалювати викопне паливо близько 200 років тому, глобальна поверхнева температура піднялася на 1,2 ° C (2,16 ° F). Хоча це не звучить багато, останні 20 років були найтеплішим багаторічним періодом за понад 100 000 років.

Ця, здавалося б, невелика різниця температур (1,2 ° C або 2,16 ° F) уже має далекосяжні наслідки для життя багатьох. Підвищення температури означає, що люди зараз відчувають більш часті та інтенсивні спеки, лісові пожежі та неврожай. Це також означає значні зміни дощів, де в деяких місцях буде набагато більше дощів, а в інших менше, що призведе до посухи та повені.

Повені, посухи, спекотні хвилі та урагани також траплялися до зміни клімату, але кліматологічна наука каже нам, що зміна клімату робить такі види екстремальних «погодних явищ» більш ймовірними або інтенсивними, ставлячи мільйони людей у всіх регіонах світу під загрозу втрати  будинків, бути вбитими або пораненими або не мати достатньої кількості їжі чи чистої води для пиття.

Що таке екологічна криза?

Який вплив людська діяльність має на інші види, з якими ми поділяємо нашу планету? У цьому розділі ми розглянемо, чому біорізноманіття настільки важливо для здоров’я та процвітання людини, а також роль корінних громад у всьому світі.

Люди - частина мережі життя, яка набагато більша, ніж лише наш вид. Здоров'я людини нерозривно пов'язане зі здоров'ям тварин, рослин та загальним середовищем. Внаслідок того, як люди - особливо люди з найбагатших країн світу - взаємодіють з природою, деякі види тварин і рослин вимирають. Темпи вимирання сьогодні набагато швидші в порівнянні з рештою історії.

Біорізноманіття відноситься до всіх видів життя, які можна знайти на Землі, таких як рослини, тварини, гриби та мікроорганізми. Кожен окремий вид відіграє певну роль у стані здоров'я екосистеми. Однак унаслідок забруднення, зміни клімату, інвазивних чужорідних видів, знищення природних середовищ існування та експлуатації (наприклад, надмірного вилову риби) мільйон із восьми мільйонів видів рослин та тварин у світі опинився під загрозою зникнення.

Причин цьому багато. Ліси у всьому світі є домом для більшості різних видів дерев, птахів та тварин, але щороку величезні ділянки лісу руйнуються, коли землю перетворюють для використання у сільському господарстві чи для інших видів діяльності.

Продовольча система та сільське господарство є одним з найбільших рушіїв втрати біорізноманіття, і лише сільське господарство є виявленою загрозою для 24 000 видів, яким загрожує вимирання. В даний час весь світовий запас продовольства в першу чергу залежить від дуже небагатьох видів рослин. В останні століття було зосереджено увагу на виробництві все більшої кількості їжі за все меншими та меншими витратами. Це інтенсивне сільськогосподарське виробництво відбулося за рахунок ґрунту та екосистем Землі, роблячи ґрунт з часом поступово менш родючим.

Нинішнє виробництво харчових продуктів сильно залежить від добрив, пестицидів, енергії, землі та води, а також від таких нестійких методів, як монокультура (інтенсивне вирощування лише однієї культури) та важка обробка землі (порушення структури ґрунту інструментами та машинами). Це зруйнувало будинки багатьох птахів, ссавців, комах та інших організмів, загрожуючи або знищуючи місця їх розмноження, годування та гніздування  витісняючи багато місцевих видів рослин.

Відсутність видового різноманіття послаблює екосистеми та робить їх більш уразливими до хвороб та екстремальних погодних умов, а також менш здатними забезпечити потреби та добробут людей. Багато важливих препаратів, що використовуються для лікування таких хвороб, як рак, є природними або синтетичними продуктами, натхненними речами, знайденими в природі.

Населення світу з кожним роком збільшується, а це означає, що все більше людей будуть залежати від екосистем для задоволення своїх основних потреб. Очікується, що втрата біорізноманіття прискориться у найближчі десятиліття, якщо не буде вжито термінових заходів щодо зупинки деградації екосистем та обмеження зміни клімату. Ось чому його називають кризою.

Роль вихідців та корінного населення у збереженні біорізноманіття

В середньому тенденції втрати біорізноманіття були менш вираженими в районах, які перебувають під контролем корінного населення та місцевих громад.

За оцінками, у 70 країнах світу існує понад 370 мільйонів корінного населення. Складаючи майже 5 відсотків населення світу, корінні народи охороняють 80 відсотків наземного біорізноманіття. Жити відповідально, у взаємності та гармонії з природою є основною цінністю багатьох корінних культур, і ці цінності часто відрізняються від цінностей панівного суспільства, в якому вони живуть.

Поширені по всьому світу від Арктики до південної частини Тихого океану, корінне населення є нащадками - за загальноприйнятим визначенням - тих, хто населяв країну чи географічний регіон у той час, коли прибули люди різних культур чи етнічного походження. Пізніше нові прибульці стали домінуючим шляхом завоювання, окупації, поселення чи іншими засобами.

Складаючи менше 5 відсотків населення планети, корінні народи охороняють 80 відсотків наземного біорізноманіття. Наприклад, у Куско, Перу, є громада кечуа в даний час зберігається понад 1400 місцевих сортів однієї з основних культур світу – картоплі. Без цього захисту різноманітності видів багато з цих сортів могли б назавжди вимерти.

Існує ще багато видів рослин, тварин та комах, які недокументовані або невідомі науці. Більша частина цього біорізноманіття, ймовірно, існує на традиційних та родових землях корінного населення. Корінні культури протягом тисячоліть встигали жити в гармонії з природою і володіли цінними знаннями для збереження та відновлення екосистем та вирощування біорізноманіття.

Однак у всьому світі громади корінних народів змушені були залишити засоби для існування та землі своїх предків через втрату землі через масштабні проекти розвитку, або стати біженцями через катастрофи, пов’язані зі зміною клімату. Наприклад, на Алясці, американському штаті з найбільшим корінним населенням, підвищенні рівня моря та збільшенні лісових  пожеж змушені були переселити деякі з цих громад.

Через багатовікову історію маргіналізації та колонізації корінні народи майже в три рази частіше живуть в умовах крайньої бідності, ніж їхні представники з корінного населення. Криза біорізноманіття також пов'язана з майбутнім цих унікальних і різноманітних культур, систем знань, мов та ідентичностей.

Чому ми перебуваємо у кліматичній та екологічній кризі?

У цьому розділі ми досліджуємо, як деякі з домінуючих «світоглядів» минулих століть формували ставлення до природи, що лежить в основі сучасної кліматичної та екологічної кризи.

Криза клімату та біорізноманіття є складною проблемою та результатом багатьох політичних, економічних та соціальних питань, що перетинаються. Одним із факторів, що лежать в основі труднощів у вирішенні цього виклику, є деякі «світогляди», що лежать в основі кліматичної та екологічної кризи.

Світогляд трохи схожий на окуляри, які ми використовуємо, щоб побачити навколишній світ. Наш світогляд представляє наші основні цінності та переконання, він формує те, як ми думаємо та чого ми очікуємо від світу. На це впливає наш власний особистий досвід, переконання та цінності, передані нам від наших сімей та вчителів, а також переконання та цінності культури, в якій ми виросли. Наше світосприйняття впливає на те, як ми бачимо та діємо у світі.

Сьогодні «економічне зростання» часто використовується як маркер прогресу та показник покращення рівня життя. Однак ідея економічного зростання часто поєднується зі світоглядом про те, що люди панують і експлуатують природу. Цей "світогляд" лежить в основі багатьох держав з високим рівнем забруднення навколишнього середовища, і багато хто вважає, що воно сягає своїм корінням 400 років тому, у період часу, відомий як Наукова революція. Тодішні інтелектуали писали про те, наскільки людство перевершує природу, і як люди мали право панувати над природою. Ідеї, які вперше були поширені в цей час, були надзвичайно впливовими протягом наступних століть, і допомогли поінформувати про закони, технології, спосіб життя, звичаї та культуру, які досі існують у багатих країнах. Багато з цих способів життя з тих пір були передані або нав’язані іншим країнам світу.

З часів промислової революції досягнення науки та техніки віддалили людей, що живуть у багатих країнах, ще більше від їхньої залежності від природи. Мільйони людей переїхали до міста і почали працювати на заводах, де вони керували машинами, замість того, щоб виготовляти речі з ручним інструментом та працювати на землі. У цей період нові технології, такі як паровоз, автомобіль та електрична лампочка, швидко змінили життя людей - подібно до того, як мобільні телефони, персональні комп’ютери та Інтернет змінили життя сьогодні порівняно з 50 роками тому. Хоча деякі технологічні зміни, безсумнівно, принесли людям користь - наприклад, завдяки формуванню сучасної медицини - нові технології дозволили людям домінувати і отримувати вигоду з природи, що було неможливо раніше.

Промислова революція дозволила масово видобувати викопне паливо. Спалювання викопного палива було домінуючим джерелом енергії протягом більше 100 років, і це сприяло економічному розвитку. В результаті цього багаті країни, такі як США, Великобританія та країни ЄС, виробили найбільшу кількість парникових газів з плином часу. Тепер, коли такі країни, як Китай та Індія, йдуть тим самим шляхом розвитку, що й багаті країни, щороку все більше людей залежать від спалювання викопного палива. Зі стрімко зростаючою економікою Китай на даний момент є найбільшим у світі викидом парникових газів. Історично США були найбільшими викидами, що означає, що вони з часом викинули найбільшу кількість парникових газів. Серед п’яти найбільших факторів, що сприяють викидам, США також мають найбільші викиди CO2 на людину.

Кліматична та екологічна криза є багатовимірною проблемою, і неможливо знайти єдину розповідь про те, чому це відбувається, або чому не вдалося її вирішити.

Більш того, людям дуже важко усвідомити масштаби та наслідки кліматичної та екологічної кризи, і це обмежує здатність людей діяти так рішуче та терміново, наскільки це необхідно.

Способи життя, які згубні для природи і викидають вуглець, глибоко вкорінені в сучасне суспільство. Деякі називають кліматичну та екологічну кризу “кризою відносин” між людьми та природою. Для того, щоб перейти до більш стійкого майбутнього, вони кажуть, що нам потрібно "укласти мир" з природою та відповідно змінити нашу економічну, фінансову та виробничу систему. У 2021 році група дослідників визначила дев’ять взаємозв’язаних причин нашої колективної нездатності подолати кліматичну кризу за останні три десятиліття. Вони стверджували, що для адекватного подолання цієї кризи необхідно поставити під сумнів багато основних світоглядів, що лежать в основі промислово розвинених багатих суспільств.

Люди - біологічні тварини, а Планета Земля - наше середовище проживання. Замість того, щоб бути відокремленими від природи, ми насправді є частиною природи і залежимо від неї для свого виживання.Мікроорганізми в нашому кишечнику допомагають травленню, а інші складають частину нашої шкіри. Запилювачі, такі як бджоли та оси, допомагають виробляти їжу, яку ми їмо, тоді як дерева та рослини поглинають викинутий нами СО2 і виробляють кисень, необхідний для дихання.

Незважаючи на багаторічні кліматичні дії, багаті суспільства ще не змогли уявити собі бажаних способів життя, які не переплітаються з викопним паливом або не залежать від економічного зростання як сигнал розвитку та прогресу.

Здорове навколишнє середовище є передумовою сталої економіки. Стає загальновизнаним, що економічне виробництво - валовий внутрішній продукт (ВВП) - як міра економічного зростання має доповнюватися «інклюзивним багатством» (сумою виробленого, людського та природного капіталу), що враховує стан здоров’я навколишнього середовища і є кращим показником того, чи є національна економічна політика сталою для молоді сьогодні та майбутніх поколінь.

Міжнародні переговори

Світові лідери зустрінуться в Глазго наприкінці цього року, щоб поговорити про зміну клімату, а в Китаї - про екологічну кризу. У цьому розділі ми дізнаємось про цілі цих переговорів та про те, як вони досягаються досі.

А) Чого досягли переговори щодо клімату до цього часу?

Вчені десятиліттями передбачали зміну клімату, спричинену людиною. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) була підписана в Ріо -де -Жанейро в 1992 р., а конференції Сторін (КС) проводяться щороку з 1995 р. Мета конференцій - обговорити, що робити щодо зміни клімату, та запропонувати заходи, які мають вжити держави -учасники для вирішення проблем зміни клімату.

У 2015 році світові лідери зустрілися в Парижі на конференції COP21. Результатами цієї конференції стало те, що вперше світові лідери досягли угоди про масштабні дії проти зміни клімату. Близько 196 держав  у всьому світі погодилися обмежити глобальне потепління значно нижче 2 ° C, переважно 1,5 ° C. Майже всі країни взяли на себе зобов'язання (зобов'язання або "національно визначений внесок", NDC) обмежити викиди парникових газів та зменшити свій внесок у зміну клімату. Ці зобов'язання оновлюються кожні п'ять років.

У Паризькій угоді є дві цілі, пов'язані з обмеженням зміни клімату:

1. Обмежити глобальне потепління максимум до 2 °C до кінця століття (2100), а краще до 1,5 ° C.

2. До 2050 року досягти нульових викидів.

Якщо ми зможемо значно скоротити викиди парникових газів у глобальному масштабі до 2030 року, наступним етапом буде досягнення країнами викидів "нульового нуля" до 2050 року.

викидів парникових газів з атмосфери з тією ж швидкістю, з якою вони викидаються, або просто повного виключення викидів. Це може бути досягнуто шляхом видалення або «захоплення» вуглекислого газу з атмосфери лісами, ґрунтом та океаном, а також (ще не до кінця розроблений) технології захоплення вуглецю.

За останні кілька років ...

● Викиди СО2 у Китаї зросли на 80 відсотків між 2005 та 2018 роками, і, як очікується, вони будуть продовжувати зростати протягом наступного десятиліття, враховуючи прогнозовані темпи економічного зростання.

● ЄС та його держави -члени мають намір скоротити викиди парникових газів на 58 відсотків до 2030 року щодо 1990 року.

● Викиди Індії зросли приблизно на 76 відсотків між 2005 та 2017 роками, і, як і Китай, очікується, що вони продовжать зростати до 2030 року через економічне зростання.

● Російська Федерація, п’ята за величиною викидів парникових газів, подала свій перший NDC у 2020 році з метою скорочення викидів на 30 відсотків до 2030 року.

● США нещодавно пообіцяли скоротити викиди на 50-52% до 2030 року порівняно з 2005 роком, коли викиди досягли піку

У сукупності РНД визначають, чи досягне світ довгострокових цілей Паризької угоди чи ні. Якби всі поточні цілі щодо скорочення викидів парникових газів були досягнуті - і ми ще не знаємо, чи вони цього досягнуть - це, ймовірно, призведе до принаймні 3 ° C глобального потепління, незважаючи на мету Паризької угоди 2015 р. обмежити потепління значно нижче 2 ° C.

Оскільки нинішніх НДЦ недостатньо для досягнення цілей Паризької угоди, нові НДЦ подаються кожні п'ять років до ООН. Намір полягає в тому, щоб кожна країна стала більш амбітною у своїх цілях, виходячи з цілей Паризької угоди. Кожна країна ставить перед собою різні цілі. Наприклад, ЄС зобов’язався скоротити викиди парникових газів на 55 відсотків до 2030 року, а Великобританія - на 78 відсотків до 2035 року.

країни, які встановили юридичну вимогу досягнення нульового рівня до 2050 року. Японія, ПАР,  Аргентина, Мексика та ЄС оголосили про цілі досягнення чистого нуля до 2050 року. Китай пообіцяв досягти "пікових викидів" до 2030 року, перш ніж перейти до нульового рівня до кінця 2060 року.

Після Парижа певний прогрес уже досягнутий. Однак справи рухаються не так швидко. Нещодавній аналіз ООН приходить до висновку, що, якщо всі НДЦ будуть виконані, це все ще може призвести до підвищення температури приблизно на 2,7 ° С до кінця століття.

За нинішніх темпів потепління досягне 1,5 ° C приблизно до 2040 року - можливо, раніше - і продовжить збільшуватися, якщо не вжити заходів зараз. Дані показали, що ризики, пов'язані зі збільшенням глобальної температури на 2 ° C, вищі, ніж вважалося раніше.

Починаючи з COP21, у двох звітах Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у 2018 та 2021 роках підкреслювалося, що різниця між потеплінням 1,5 ° C та 2 ° C буде втратою людських життів та засобів до існування для мільйонів, а ще більшим негативним буде наслідки для більш високих рівнів потепління.

Дослідження показали, що компанії з виробництва викопного палива лобіювали послаблення кліматичної політики у всьому світі і продовжували це робити, претендуючи на підтримку Паризької угоди. Політичне лобіювання з боку інтересів викопного палива також пояснює, чому в Паризькій угоді чітко не згадується про декарбонізацію або скорочення використання викопного палива, незважаючи на наукові дані, що утримання потепління до 1,5–2 ° C вимагає, щоб більшість викопного палива залишалося в землі.

Більш того, багато країн -експортерів викопного палива перешкоджали процесу прийняття рішень, зупиняючи переговори, загострюючи політичну напруженість та уникаючи будь -якого посилання на викопне паливо як основну причину зміни клімату. Країни, багаті на запаси викопного палива, такі як Саудівська Аравія, США, Кувейт і Росія, особливо відзначилися тим, що перешкоджали переговорам і заперечували науку про зміну клімату.

Багаті країни не змогли рішуче взяти участь у вирішенні питань зміни клімату, як у досягненні значного скорочення викидів, так і у забезпеченні належного та передбачуваного фінансування. Нездатність найбагатших країн належним чином керувати цим питанням породила недовіру, що дозволило групам зацікавленими сторонами, таким як промисловість викопного палива, закріпитися в країнах, що розвиваються, і тим самим додатково впроваджувати високовуглецевий розвиток, а не низьковуглецеві альтернативи.

Відсутність швидких та рішучих дій щодо зміни клімату призведе до значних фінансових витрат для урядів у всьому світі. За оцінками, екстремальна погода в результаті техногенні зміни клімату можуть коштувати 2 мільярди доларів на день до 2030 року. Окрім вартості, погодні події та закономірності продовжуватимуть змінюватись і негативно впливатимуть на здоров’я людини, засоби до існування, продукти харчування, воду, біорізноманіття та економічне зростання.